Мистецький простір

Ірина Кудревич:
«Створення виробів зі старих клаптиків – це справжній кайф»

майстриня з печворку
Заради творчості Ірина Кудревич полишила роботу в ательє. У зв'язку з великою кількістю замовлень жінка не встигала займатися своєю улюбленою справою, тому вирішила звільнитися. Зараз майстриня переважно займається виготовленням виробів у техніці печворк. Також зрідка шиє та вишиває, але створювати справжні шедеври зі старих клаптиків тканини їй подобається найбільше.
1
Зародження печворку в Україні
Взагалі перші елементи печворку на теренах України з'явилися приблизно у XIX столітті. У національних костюмах не прийнято було напоказ виставляти латки, оскільки вважалося, що це погані знаки, які пророчать бідність. Аплікації з дорогих тканих можна було вважати єдиним проявом печворку.
У 60-х роках XX століття з клаптиків виготовляли килимки. Робили це через бідність, соромились цього, тому вони не вважалися виробами мистецтва. Саме тому печворк не можна вважати українським автентичним мистецтвом. У нас повноцінно займатися цією технікою почали значно пізніше.
2
Перші вироби у техніці печворк
Я вперше дізналася про печворк у 1992 році. Якраз у цей час мені потрапив до рук журнал, у якому було описано технологію виготовлення виробу з клаптиків. Повернулася до печворку вдруге, коли перебувала у декретній відпустці.
Мені настільки подобалося робити різноманітні вироби, що я вирішила звільнитися з ательє, у якому працювала, щоб повністю присвятити себе творчості.
3
Унікальність виробів
Спочатку займалася виготовленням наволочок та кухонних прихваток. Потім з'явилася моя перша сумка. Працювала здебільшого вечорами, оскільки впродовж кількох років після звільнення шила для своїх клієнтів одяг на замовлення. Це було моє зобов'язання, яке не приносило мені ніякого задоволення у порівнянні з процесом виготовлення виробів у техніці печворк.

Сумки вважаються одними з найпопулярніших виробів, хоча їх вартість достатньо висока.
Ціна одного виробу варіюється у межах 500-600 гривень. Замовлення на них у мене розписані на декілька місяців уперед.

Мені важливо, щоб я могла вільно діяти. Люди погоджуються чекати, за що я їм вдячна.

Мої вироби ніколи не повторюються. Я можу використовувати одну і ту саму викрійку, але при цьому візерунки чи аплікації обов'язково будуть різними.
4
Печворк як реабілітація
Кожної суботи проводжу майстер-класи у обласній бібліотеці імені Д. Чижевського. Також мене запрошують на курси підвищення кваліфікації в інститут В. Сухомлинського. Виготовленням виробів з печворку можуть займатися навіть діти. Для цього не обов'язково мати швейну машинку.

Японки, наприклад, величезні ковдри шиють власними руками.
Вони звичні до такої роботи.

Також печворком корисно займатися пенсіонерам. Для них це дуже гарна реабілітація. Коли жінка виходить на пенсію, не знає, чим себе зайняти. А відвідуючи майстер-класи, вона отримує нові знання, у неї відкривається нове дихання.
5
Печворк як суцільне задоволення
Паралельно в'язала та вишивала, періодично робила м'які іграшки. Незважаючи на це, знову і знову повертаюся до виробів з клаптиків.
Кожного разу відчуваю азарт, коли вдається зі старих обрізків тканини, які давно вже було потрібно викинути, зробити красиву річ. Це відчуття можна порівняти зі справжнісіньким кайфом.
Made on
Tilda