УСПІШНІ КРОПИВНИЧАНИ

Євген Томаченко:
«Будь-яке відродження починається з будівництва»

інженер
Євген Томаченко здобув три вищі освіти за будівельною спеціальністю. Своє життя він вирішив пов'язати з цією справою виключно для того, щоб допомагати людям. Відтак він знає, як можна розвинути інфраструктуру Кропивницького.

Євген Томаченко розповів, чому важливо будувати у місті мости та тунелі та як ці споруди можуть покращити транспортну розв'язку у місті.
1
Свідомий вибір професії
Коли лише обирав для вступу вищий навчальний заклад, розглядав юридичний напрям. На той час це було модно, тому я хотів спробувати себе саме в цій галузі. Вступав до Київської академії внутрішніх справ. Але, на щастя, не вступив. Зараз кажу так не тому, що це погана академія, а тому, що своє покликання знайшов у іншому.

Не ставши юристом, почав розвиватися у інженерній справі. У цей момент для країни був характерний найбільший період рецепції. Вступав до Кіровоградського національного технічного університету. Тоді у нашому славному місті не їздили тролейбуси, нічого не будувалося. Я абсолютно чітко розумів, що будь-яке відродження починається з інженерії та будівництва. Саме тому став на цю стежку і до закінчення навчального закладу отримував велику кількість пропозицій. Місто поступово почало розвиватися. Цей процес не зупиняється до сьогодні.

Я – будівельник і за покликанням, і за освітою. Три вищі освіти були здобуті за цією спеціальністю. Але вивчав специфіку різного будівництва. Йдеться як про будівлі та транспортну інфраструктуру, так і про управління проектами. Завдяки цьому я не тільки знаю, як будувати, а ще й розумію, як правильно організувати процес. Це та робота, яка мені подобається та якою я живу.
Четверту вищу освіту здобував у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Тема, якій довелося присвятити частину свого життя, полягала у висвітленні особливостей трансплантації. До цього спонукало бажання допомогти людям, які не можуть вирішити свої проблеми через фінансові труднощі. Стабілізація ситуації полягає у формуванні абсолютно саморегулюючої моделі, яка контролювалася б державою.

Відповіді на питання, які ставить переді мною життя, я знаходжу шляхом закінчення вищих навчальних закладів. Під час здобуття освіти отримую не лише відповіді на них, а ще й багато бонусів, які потім мені стають у пригоді.

Звичайно, освіта не додає розуму. Теорія без практики – мертва. Але правильна освіта дає правильні основи. Надзвичайно погано, коли людина починає щось неправильно робити, керуючись неправильними судженнями. Наприклад, як можна нехтувати освітою, якщо це можна негативно вплинути на життя та здоров'я інших. Тому освіта, звичайно, необхідна. Усіх людей, які мене чогось навчили, я дуже поважаю та ціную.
2
Особливості інженерної роботи
Інженерією потрібно цікавитися. Без цієї якості можна буде отримати лише опосередкований результат. Якщо я працюю над певним проектом, думаю, і про конструкцію, і про навколишнє середовище, і про людей, які там будуть жити.
Окрім цього, потрібно брати до уваги зовнішній вигляд самої будівлі, засоби освітлення та вентиляції приміщень. Бути інженером не складно. Але це творча робота, яка дозволяє створити реальні речі за короткий термін. Це найбільше задоволення.
3
Мости як необхідний елемент інфраструктури
Міст – це споруда, яка об'єднує людей, яка дозволяє долати відстані. Непереборно вона розв'язує різні завдання містобудування. У Кропивницькому така потреба є. У зв'язку з цим вступив у другий навчальний заклад – Дніпропетровський інститут міжрегіонального транспорту, у якому здобув освіту майстра транспортних тунелів.

Справа у тому, що такі споруди як мости тягнуть зміни до всього навколо. Завдяки цьому змінюється інфраструктура, виростають нові масиви, з'являються робочі місця. Мене дратує те, що я не можу зі Старої Балашівки доїхати до Лелеківки за п'ять хвилин. Я повинен долати велику відстань, хоча ця проблема могла б легко вирішитися за допомогою моста.

Це дуже дешева споруда у порівнянні з новими дорогами, яка дозволить добратися з точки А в точку Б швидко. Відзначу, що в Кропивницькому працювали над реалізацією проекту будівництва тунелю під залізницею з Набережного проспекту майже до Лісопаркової.
Його було розпочато, але не закінчено. У протилежному випадку місто могло б отримати великий шляхопровід, який можна навіть було б розцінювати у якості візитівки.

Побудувавши в нашому місті мости, ми отримаємо зовсім іншу транспортну інфраструктуру. З'являться зовсім інші маршрути між спальними та промисловими районами.

Є ще одна проблема. Скільки тут знаходжуся, завжди чую про те, що не можна з легкістю переїхати через залізницю. У відповідь на це обіцяють розширити арку. Але насправді арка – це така конструкція, яка взагалі не підлягає розширенню без певних втрат. Вона здатна утримувати навантаження (у нашому випадку залізницю) завдяки складеному певним чином камінню, яке замикається між собою. Тому розмови про розширення арки – це повна інженерна нісенітниця. Можна побудувати додаткову конструкцію поруч. Лише так можна вирішити цю проблему.
4
Перспективи розбудови міста
Ми маємо певні плани розбудови міста. У Кропивницькому мають з'явитися гарні місця відпочинку, зручний транспорт, нормальна маршрутна розв'язка. Місто має бути безпечним для своїх мешканців. Але його можна зробити таким за умови використання інноваційних методів.

Справа в тому, що треба почати з впорядкування вже існуючих об'єктів. На це потрібні невеликі фінансові вкладення. Окрім цього, необхідно мати сміливі рішення. До роботи потрібно залучати як професіоналів, так і громадськість.
У нас у місті працює будівельний технікум, тому його учні мають і моральне, і громадянське право давати пропозиції для зміни інфраструктури.

Інженерам більш ніж достатньо завдань для творчості. Варто лише провести певні конкурси, і люди самі змінять своє місто, тому пропоную розробити зручну інфраструктуру самим.
Made on
Tilda