Віта Атаманчук:
«Рівень культури полягає не в захопленні Пікассо, а в побуті»

Під час свого робочого візиту в Норвегію Віта Атаманчук досліджувала особливості децентралізації країн Скандинавського півострову. Як вона відзначила, у норвежців кожний крок є економічно обґрунтованим, але найголовніше те, що вони в будь-якому випадку керуються основами гуманності.

Віта Атаманчук розповіла, що саме її вразило під час поїздки в Норвегію, чому тамтешні громадяни відрізняються високим культурним рівнем і які саме історичні передумови знівелювали українські традиції.
1
Особливості децентралізації у Норвегії
Європейські та Скандинавські країни, а також Ізраїль і США, свого часу пройшли процес децентралізації, який мав позитивні наслідки. Усі вони відрізнялися між собою економічним стартом, законодавчої базою та системою державного управління. Незважаючи на це, процедура децентралізації була адаптована з урахуванням їх ключових особливостей державотворення. Більш того, жодного кроку не було зроблено без економічного обґрунтування. Мене вражає той факт, що це дуже прагматичні країни, у яких чітко рахують усі витрачені кошти.

Децентралізація передбачає проведення адміністративно-територіальної реформи. У Норвегії відбувся процес об'єднання комун, я думаю, що так само буде й в Україні. Окрім цього, в рамках децентралізації починається масштабний запуск різноманітних електронних сервісів. Зокрема норвежці не користуються готівкою, адже все побудовано на картковій системі.

В Україні є підстави тому, щоб люди хвилювалися з приводу децентралізації. Територіально ми є великою країною. Відстані між населеними пунктами – величезні, а належної інфраструктури немає. Якщо говорити про українську державу, на жаль, питань більше, ніж відповідей. Поки що ми не дійшли до того рівня економіки, щоб громадяни почували себе захищеними і розуміли, що для всіх створені рівні права та можливості.
Про ці проблеми потрібно говорити, але якщо розглядати саму децентралізацію як ідею, вона має дуже позитивний ефект.

Є ще одна деталь: в Україні не відбулося широкого обговорення теми децентралізації. Чому в людей є певний острах? У більшості випадків усі реформи, які відбувалися в нашій державі, приводили до негативних наслідків. Можна згадати про те, що сталося з колгоспами і селом. Колгоспна система віджила себе, але й держава не посприяла збереженню успішних господарств. Руйнувалося все. Далі земля передалася фермерам, та значною частиною землі сільськогосподарського призначення користуються латифундисти. У розвинених країнах діють обмеження на право власності на землю.

Загалом, у Норвегії людина, яка має два гектари землі, десяток корів і два десятки овець, – це є успішний фермер. Він може не тільки повністю забезпечувати себе, а й бути економічно незалежним. В Україні поки що немає подібних умов. Разом з цим ми маємо нарікати не на децентралізацію, адже це не окрема реформа. У нас, на жаль, все йде врізнобіч. Україна ще немає належного досвіду взаємодії влади і громади. Наразі ми знаходимося в полюсах: або суцільний негатив, або суцільні покора й байдужість. Однозначно, проблем дуже багато.

2
Норвезька інфраструктура
Перше, що дивує, – це зовнішній вигляд самої країни. Сходиш із трапа літака, входиш в місто й бачиш, що до найвіддаленішого села простягається рівна та якісна дорога.
Будуються мости. Інфраструктура вражає. Кожний квадратний метр продуманий для життя громадян. У Норвегії на вулицях практично немає сміття.

3
Абсолютна гуманність
і високий культурний рівень
Я зустрічалися з родинами, у яких діти з синдромом Дауна. Вони володіють англійською мовою і не обмежені у спілкуванні з їхніми ровесниками. Норвежці надзвичайно гуманні по відношенню до дітей. Складається таке враження, що все в країні створено для зручності дитини. Узагалі інститут сімейних традицій в Норвегії знаходиться на високому рівні. Права жінок захищені, а завдяки цьому про питання насилля в сім'ї і мови не може йти. Разом з тим в Норвегії досить низький відсоток підліткових злочинів, тому що є поняття гуманного суспільства і конструктивного підходу до справи.

Усі навколо усміхаються й виглядають безтурботними, але не через те, що в них турбот немає, а тому, що в Норвегії діє абсолютна інша культура взаємодії між людьми. У цій країні проживає достатньо біженців з країн Африки, Сирії та Афганістану. Незважаючи на це, норвежці не бачать ніякої загрози від них. Більш того, біженців забезпечують потужним соціальним пакетом, зокрема йдеться про житло і суттєві соціальні виплати.

Норвежці відрізняються досить високим рівнем культури. Але він полягає не в тому, щоб захоплюватися Пікассо або слухати зранку до ночі Чайковського чи Вівальді. Не про це йдеться, а про елементарні складові культури, які діють в повсякденному житті. І це для них є нормою.Натомість наша нація була доведена до скотського стану. Люди були вимушені поїдати собі подібних у 1932-1933 роках.
Тому що українці досить довго чинили опір проти окупації їх землі. У зв'язку з цим мільйони людей було закатовано, розстріляно і знищено фізично, а голод був останньою крапкою.

Дуже добре знаю свій родовід і пам'ятаю розповіді своїх дідусів і бабусь, яким доводилося під час Голодомору продавати все, що було цінне в сім'ї для того, щоб врятувати дітей, які пухли від голоду. У цей період багато чого було втрачено. Найголовніше, що була знівельована моральна складова. В українців забрали традиції.

Я гостювала в одних норвежців. Дідусеві було 87 років, а бабусі – 81 рік. У них на стінах висить безліч фотографій в красивих рамках, стоять підсвічники, квіти та статуетки. На столі було покладено красиві чайні ложечки, на які неможливо було не звернути уваги. Я зробила комплімент, що вони мають вишуканий посуд, на що господиня будинку відповіла, що їм його подарували ще 60 років тому на весілля. Після цих слів у мене внутрішньо все опустилося. Більше 60-ти років тому одружилися мої дідусі із бабусі. Але вони потерпали від злиднів і тяжко працювали за палички-трудодні. Репресії, розкуркулення, голод, війна … Період, який відібрав у цілої нації пам'ять, мову, традиції, віру. Що таке менталітет? Це нашарування традицій, історичних складових, умов, у яких жило людство. Натомість нашим предкам доводилося здавати один одного в 1930-ті роки, щоб вижити фізично.

4
Наслідки
У радянський період після народження малюка жінка мала на п'ятий чи шостий день виходити на роботу. Про гуманну педагогіку у таких випадках навіть немає сенсу говорити. До речі, безліч людей за часів Сталіна було репресовано та розстріляно. Багато дітей залишилося сиротами. Їм доводилося жебракувати, грабувати, ночувати під мостами. Влада не знала, що робити з такою кількістю дітей-безхатченків, а тому створила інтернати. Натомість інтернатної системи немає в розвинених країнах. У Норвегії та в інших європейських країнах діти виховуються в будинках сімейного типу або в родинах, але сирітства немає.

Узагалі інтернатна система є паразитом на тілі України. Із якою психологією виходить дитина з інтернату? Вона з дитинства не знає, що таке обійми, любов чи увага. Ніхто не говорить про те, що у діапазоні 40-60% у тюрмах сидять вихованці інтернатів.
Ми не піднімаємо соціальних проблем. А дитина, яка з народження не отримала батьківської турботи, психологічно відстає в розвитку. Обов'язково діти мають виховуватися у сім'ї.

Людяність і гуманізм є основою усіх основ. Я це кажу, абстрагуючись від питань економічного рівня. Норвегія – країна найдобріших людей. Принаймні, у мене складається таке враження. Натомість українці від європейців відрізняються напругою та знервованістю. Україна має пережити історичну психотерапію, розставивши всі крапки над «і» над складними історичними фактами. Очистити свою свідомість від імперського та совкового нашарування. Чесно поглянути на самих себе. Адже платимо дуже дорогу ціну за безвідповідальність і нелюбов до своєї країни.

Made on
Tilda