Стихійні читання в форматі театру вух:
як «поглянути» на улюблений твір по-новому

Ідея організації стихійних читань у Ольги Цимбаліст виникла майже рік тому. І з того часу в місті регулярно проводяться літературні заходи в форматі театру вух у нестандартних локаціях.

Ольга розповіла нам, чим вирізняється сприймання творів із зав'язаними очима, які заходи запам'яталися їй найбільше та яку мету переслідують організатори.
1
Особливості театру вух
У форматі театру вух, який зародився безпосередньо в Британії, читають в Одесі. Але там наскільки мені відомо, фокусується увага саме на власних творах читців. Присутнім зав'язують очі, завдяки чому вони сприймають тексти суто на аудіальному рівні. Звісно, подібне сприймання відрізняється від візуального. І, можливо, завдяки цьому людина може «побачити» в улюбленому творі щось значно більше, ніж зазвичай.

У нас є літературні заходи в місті, зокрема чудова «Битва поетів», але вони більше орієнтуються на читання поезії. Своєю чергою ми намагаємося орієнтуватися на прозову літературу. Перші стихійні читання, здається, відбулися в травні минулого року. Ми хотіли отримати можливість втілити в життя акторські читацькі навики, а також зібрати матеріальну допомогу для Марії Корнілової.
Проект функціонує повністю на волонтерських засадах, тому ми самостійно обираємо тексти, які будуть озвучуватися на заходах.
Під час стихійних читань в учасників є можливість прочитати не тільки твори відомих письменників, а й власні. Як правило, під час планування заходу ми обираємо конкретного автора або тему. Усе залежить від вибору акторів (постійних читців), які демонструють бажання взяти участь у стихійних читаннях. Однак, ми завжди оголошуємо про те, що в нас діє вільний мікрофон. Кожний присутній може зачитати свій улюблений уривок, завчасно домовившись про це з організаторами.

Ми не читаємо повністю весь твір. Обираємо дуже насичену сцену або декілька сцен. Наприклад, початок, кульмінацію і розв'язку. Хочу також відзначити, що під час заходів ми ще й обговорюємо твори.
2
Локації
Ми проводили стихійні читання на мостах. Окрім цього, читали твори у рамках каппінгу у кав'ярні. Мали читати «451° по Фаренгейту» Рея Бредбері в Кіровоградському пожежному музеї, але не склалося, тому ми провели захід у бібліотеці імені Дмитра Чижевського. Нещодавно читали «Алісу в країні див» Льюїса Керрола в дитячій бібліотеці. Однак, намагаємося обирати для стихійних читань все-таки нестандартні локації. У нас є плани читати на даху, у обсерваторії педагогічного університету, у тролейбусі.
Для себе особисто я вирізняю перший захід – «Стихійні читання #Повітря» у музеї-літаку, а також читання «Пітера Пена» на медіакемпі в фортеці з подушок і покривал. Того разу ми завчасно писали всім учасникам, щоб вони підготували для себе костюми. Люди перевдягалися в піратів, індіанців, загублених дітей в піжамах. Насправді було вражаюче, що дорослі, здавалося б, люди залізли в костюмах в цю халабуду, вимкнули світло, сиділи з закритими очима, а потім не хотіли звідти вилазити.
3
Аудиторія
Орієнтовно у заході беруть участь до 25 осіб. Студентство в нас – найактивніше. Але приходять і дорослі люди, які десь почули, що читатимуть його улюблений твір. Нас постійно питають, чи можна приходити з дітьми на читання дорослих творів. Звісно, якщо там є якісь вікові обмеження, ми про це повідомляємо, але навіть на того ж «Пітера Пена» і «Маленького принца» прийшла більш старша публіка.


До стихійних читань частіше долучаються жінки, хоча є ї чоловіки. Усіх учасників об'єднує любов до літератури, бажання знайти щось нове для себе. Діти – це набагато вдячніша аудиторія. Вони дійсно залишилися в захваті від всього дійства. Деякі навіть знімали пов'язки і підглядали за акторами. Не всі дорослі можуть дозволити собі таку безпосередність. Хоча й вони деколи підглядають, є навіть фотосвідчення (усміхається).
4
Мета
Ми творимо культурний імідж міста. Створюємо те, чим ми можемо пишатися. На фоні інших міст, мені здається, нам дійсно потрібно більше розвиватися в культурному плані.
Якщо ми це почнемо, а хтось ще підхопить і буде організовувати власні події, ми будемо тільки радіти за це.
Made on
Tilda